- панотець
- —————————————————————————————паноте́цьіменник чоловічого роду, істотарідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
панотець — тця/, ч., заст. 1) Батько стосовно до своїх дітей. 2) церк. Священик, піп. 3) Ввічлива форма звертання до старих поважних чоловіків … Український тлумачний словник
панотців — е/ва, е/ве, заст. Прикм. до панотець. || Належний панотцеві … Український тлумачний словник
панотчик — а, ч., церк., заст. Зневажл. до панотець 2) … Український тлумачний словник
пресвятий — а/, е/. 1) нар. поет. Який перевищує, перевершує всіх у святості, праведності. 2) церк., заст. Уживається як постійний епітет при словах Бог, Богородиця, панотець і т. ін. || у знач. ім. пресвята/, то/ї, ж. Богородиця. •• Пресвята/я Ді/во (Ма/ти … Український тлумачний словник
пан — I (увічлива форма звертання / називання стосовно до осіб чоловічої статі), добродій; панотець (до старих поважних чоловіків) II ▶ див. володар 2), поміщик … Словник синонімів української мови
священик — (служитель культу православної та греко католицької церкви), піп, панотець, батюшка, (і)єрей, прото(і)єрей, протопіп, пресвітер, пастир; духівник (священик, у якого хто н. постійно сповідається), сповідальник, сповідник; пробощ, ксьондз, канонік … Словник синонімів української мови
єґомосць — мосця, ч. Пн. Священник, панотець … Словник лемківскої говірки